Василь Симоненко (С)

[Hyuga]

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

@темы: мысли вслух, настроение, такое, Кому надо, тот поймёт

Comments

[Нефрит-сама]

Как сейчас актуален то, вот он один из признаков таланта.А нам в школе из его творчества только романтические сопли подавали про любовь, про жито, про стерню.

[Hyuga]

Нефрит-сама,
и нам тоже, только про жито.
Он простой, но сильный одновременно с этим.)